Рецензия на книгу

• 

  Bookoedka

  9 июля 2019

  Напевно, якщо вже не ящик для письмового приладдя, то скринька з безліччю відділень і сховків була багато у кого в часи дитинства. У мене була музична скринька з танцюючою балериною. І здавалося, що її змушена кружляти бранка, сумує за тишею, бо мелодія «До Елізи» Бетховена лунала з моменту відкриття.

  У цій книзі ящик – метафора людської душі, саме життя заховане у скриньці! З кожним відкритим сховком ящика автор майстерно заманює усе глибше у дивні алюзії, де так багато переплуталося міфів з сучасністю. З людьми так само, коли встигаєш надивитися на безліч життєвих історій, де у кожного свої тріщинки. Між чорним і білим 256 градацій сірого, тому важливо бути критично чесним з собою. Якщо ти добре знаєш себе, то претензій до світу і марних очікувань буде менше. Коли ти наповнений, тобі є що віддавати. Ти – сам собі ящик.

  19 понравилось

  0

  1,3K