Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

Як писали класики

Ростислав Семків

  • Аватар пользователя
    unintended_mmm30 июня 2019 г.
    "Навчання насправді дуже й дуже парадоксальний процес. Що дають, те не завжди беруть - забирають, натомість, інколи те, що ти й не думав віддавати".


    Ця книга - свого роду збірка літературних рецептів для початківців від знакових письменників, узагальнених Ростиславом Семківом, відомим літературознавцем та критиком.
    Обрані автори (Агата Крісті, Джордж Орвел, Рей Бредбері, Курт Воннеґут, Мілан Кундера, Маріо Варґас Льйоса та Умберто Еко) у свій час давали поради молодим письменникам щодо того, як, на їх думку, варто писати. Хтось видавав такі поради окремими книжками, у когось їх можна знайти серед рядків автобіографії чи, побіжно, в інших книжках. Рецепти у кожного свої, хоча багато у чому схожі між собою.

    Коли я брала до рук цю книгу, то трохи побоювалася, що читати буде нуднувато. Проте текст подано настільки красиво, приправлено такою кількістю біографічних фактів, особистісної характеристики авторів та цікавих слів і мовних зворотів, що я, навпаки, ловила себе на умисному розтягуванні читання! Відірватися було важко! Особливо від розділів про антиутопістів (ну бо просто один з улюблених жанрів ). У перспективі книжки складається цікава послідовність: "Орвелл із похмурим сарказмом доводить, що порятунку в людства немає, Бредбері вірить, що комусь (читачам книг) врятуватися вдасться, а на Марсі ще ростимуть дерева. Ні, каже тут знов Воннеґут, порятунку таки нема, і це вкрай смішно." І все. Я біжу читати Воннеґута, який, сама не розумію як, ще досі не потрапив мені до рук.

    Побільше би такої нонфікшн літератури. Захопливої, дійсно інтелектуальної, живої.

    9
    184