Рецензия на книгу

• 

  Аноним15 июня 2019 г.

  Це насправді роман про кохання. Прочитав його не випадково. В одному з інтерв'ю Роулінг Дж. назвала його улюбленим. Був впевненим, що стилістика гарна. Так і є.
  Ті, що полюбляють Англію- полюблять ще більше. Написано про неї з неімовірною ніжністю та захопленням.
  Перша половина дуже сподобалася: легка, з гумором, добра.
  "Підвели" чоловічі образи. Як не умовляв змиритися з такою кількістю принців- не зміг.
  Вчені стверджують, що кількість талановитих англійців на кв. метр зашкалює з-за майората.
  Позаяк, молодші примушені були працювати, доказуючи, що вони достойні.
  У романі ж не напрягаються. Грошима розкидуються.
  Один працював, та не довго, до першої змоги "випасти кіз".
  Про кохання не буду злоєхидним. Будемо вважати, що за тих часів це було нормою.
  Коли в тексті почався "прайс"барахла однієї з героінь, стало відверто нудно.
  Розізлився на оповідачку за втручання в особисте життя сестри, але потім схвалив автора: мабуть, так повинна поводитися молоденька закохана дівчина.
  Все, що стосується фінансового боку життя сім'ї не витримує жодної критики.
  Оцінку поставив завищену. За легкість на душі. Після морально важких творів та робочого дня- розслаблює , дає обманутися, що світ не такий поганий, а людина- не така меркантильна.

  7

  372