Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv8 июня 2019 г.

  Сама не знаю, чого я чекала від цієї книжки, коли купувала її, але явно не такого. На обкладинці шприц, я думала, це буде щось на тему всесвітнього зараження вірусом, а потім героїчний порятунок, в стилі фільму Contagion. Ця виявилася недолугим твором на тему параноїків-злочинців, довжелезною, на 520 сторінок, та ще й з купою граматичних помилок.

  Жінку, якій у житті довелося поміняти багато імен, наразі звати Алекс, і вона будь-що хоче порятувати своє життя, бо за нею полюють її колишні колеги з павучої банки урядової структури, яка замішана в боротьбі з тероризмом. У прагненні зробити добро всьому світу вони ставили зло на коліна і злісно його прикінчували, використовуючи весь арсенал хімічно-медикаментозних засобів. Алекс брала в цьому дуже активну участь, а потім виявилося, що вона забагато знає. І тепер у неї параноя, вона весь час тікає і переховується. Її колишній колега пропонує їй виконати останнє завдання в обмін на те, що вони назавжди про неї забудуть. Вона ловить підозрюваного в тероризмі, облаштовує в полі лабораторію і починає його мучити. На його порятунок приходить його брат, і коротко поспілкувавшись, вони розуміють, що їх стравили навмисне і далі діють разом. Книжка просто нашпигована жучками, високотехнологічними гаджетами і предметами одягу, крутими перестрілками, розумними шпигунами, які на три кроки прораховують дії суперників. Звісно, не обійшлося без любовної лінії, причому смішної і нереальної. Читати місцями нудно, іноді смішно, іноді огидно. Додавання до сюжету собачок має збільшити прихильність читача, але ні, мимо.

  Раджу не гаяти час на цю дурню.

  0

  95