Рецензия на книгу

• 

  111289

  3 июня 2019

  "Вогонь очищає. І гартує. Треба крізь нього пройти. Aenyell'hael, ell'ea, sor'ca? По вашому: хрещення вогнем."

  "Хрещення вогнем" припало мені до душі. Тут я сміялася майже на кожній сторінці без перебільшення і прочитала том за два вечори, настільки ті пригоди мене захопили. Неможливо ні їсти, ні спати, ні пити, коли там такоєєєєєє)
  .
  .
  Тут у нас і вампір, що крові не п'є, сівши на дієту, і самогонка із мандрагори, котрою вся компанія подорожуючих охоче причащалася, і таємна ложа з одних лиш жінок-чарівниць, і недруг, которий стає другом, і навіть лесбійські стосунки!!! Мікс із епосу, кривавих битв, іронії, влучних жартів не тільки з вуст Любистка, ще більшого заглиблення в політичну географію світу відьмака і родовід Цірі. Все розкладається по поличках і на свої місця, читати цікаво, не відірватися! І так, Геральт із Рівії таки Геральт із Рівії (для тих, хто в темі).
  .
  .
  Вангую, що буде цикл про відьмака моєю любов'ю року і посяде місце поряд із Гаррі Поттером, Хроніками Нарнії і Володарем перснів. А Геральта я точно ніколи не забуду і буду кохати вічно) На черзі "Вежа ластівки" і, бліт, я впевнена, що то будуть ще ті оповідки!
  .
  .
  5 Геральтів із 5

  15 понравилось

  0

  1,2K