Рецензия на книгу
Дівчина з ведмедиком
В. Домонтович
yusjanja16 мая 2019 г.Слова й загадка їхнього поєднання завжди мене лякали. Я завжди ставився до слів підозріло і з сумнівом, як до істот жорстоких і небезпечних, двозначних і зрадливих. Слова вульгарні, нікчемні й двозначні. Вони готують зраду, вони скрізь підстерігають людину, чекають її напоготові, щоб заволодіти людиною і згубити її.⠀
В.Домонтович (Віктор Платонович Петров) "Дівчина з ведмедиком"
Філософсько-інтелектуальна повість (за визначенням автора), історія кохання, яке заплуталось в неправдоподібному.
⠀
Люди взагалі страждають тому, що їх мучать примари нездійснених фантомів.⠀
Головна героїня Зина живе за принципом "правдоподібне, бо воно тільки подібне на правду, але не є правда". Її життєві переконання надто свавільні, вони породжені тогочасною дійсністю, але засудженні суспільством. Вона цурається загальнолюдських цінностей, таких як стосунки, кохання, заміжжя.
⠀
Падіння, дорогий Іполіте Миколайовичу, не існує. Це забобон, створений, з одного боку, боязкістю старих дівчат та, з іншого, розпустою чоловіків. Віддатись — це для дівчини ще не значить упасти.⠀
Зина розкута й освічена, поряд з нею чоловіки видаються безвільними й слабкими. Навіть головний герой, вчений Варецький, не дивлячись на свої погляди, досвід, перетворюється на маріонетку в руках Зини.
В протиставлення їй - сестра Леся, яка не витає у хмарах, а уособлює образ майбутньої дружини, матері.
⠀
Нудьга, самотність, відчуття приреченості й провини наповнюють життя героїв Домонтовича. Підкреслюють їх вставні роздуми над творами Гете, Макіавеллі, трагічна історія Буцького.
⠀
Любивши, вбити; убити, жаліючи, шукаючи милосердя, — Макіявеллі настоює, що ці неправдоподібні словосполучення не є безглуздя. Іноді обставини складаються так, що жорстокість людини суворої та невблаганної буває милосердніша од слабкодухости людини гуманної й лагідної.51,4K