Рецензия на книгу

• 

  Nina_M

  5 мая 2019

  Історія про невипадкові випадковості, про те, як кохання може відроджувати до життя й знищувати. Власне, все чи майже все тримається у романі саме на любові - до батька-матері, свого села, гарного у житті - й коханні - більше зрадливому, яке, проте, від того не менше впливає на всеньке життя.
  Авторка розповідає про різні життєві долі, як ото переповідають історії про минуле добрих знайомих: емоційно, реалістично, не приховуючи свого осуду чи схвалення. Тому й герої такі живі, і, хоч пані Жанна стверджує, що реальними є лише назвиська, а не характери, здається, що десь такі люди й справді мешкають.
  Мене особисто вразила думка, що в кожного з нас є людина, яка тримає на цьому світі, - оте саме дерево. І я точно знаю, хто це для мене і для кого таке дерево я сама.
  Книга, як на мене, буде до душі шанувальникам Люко Дашвар та Володимира Лиса (останній, до речі, написав передмову до видання).

  Для тех, кто читает на русском

  Дальше...

  История о неслучайных случайностях, о том, как любовь может возрождать к жизни и уничтожать. Собственно, все или почти все держится в романе именно на любви - к отцу и матери, своему селу, хорошему в жизни - и любви - больше неверной, которая, однако, от этого не меньше влияет на всю жизнь.
  Автор рассказывает о разных жизненных судьбах, как вот рассказывают истории о прошлом добрых знакомых: эмоционально, реалистично, не скрывая своего осуждения или одобрения. Поэтому и герои такие живые, и, хотя госпожа Жанна утверждает, что реальны только прозвища, а не характеры, кажется, что где-то такие люди действительно живут.
  Меня лично поразила мысль, что у каждого из нас есть человек, который держит в этом мире, - то самое дерево. И я точно знаю, кто это для меня и для кого такое дерево я сама.
  Книга, на мой взгляд, будет по душе поклонникам Люко Дашвар и Владимира Лиса (последний, кстати, написал предисловие к изданию).

  37 понравилось

  0

  404