Рецензия на книгу

• 

  Iren_Ovcharenko

  2 мая 2019

  "Спілкування з ним давало мені змогу рости і розвиватися"

  Змішане враження про цю книгу...Моментами вона здавалася дуже нудною, тому доводилося відкладати і відпочивати від неї; дуже багато другорядних героїв, я не могла запам'ятати хто ким кому приходився, постійно повертаючись допочатку книги де був список дійових осіб (як у п'єсі).

  Історія дружби двох дівчат, наскільки я розумію, викладене у чотирьох книгах ( це перша із них). Автор веде розповідь від однієї із них; ця дружба справжня, така як є, із обожнюванням, заздрістю, підтримкою, розлукою... Дружба котра почалася у ранньому віці і триває усе життя...

  Елена і Ліла...Одна обдарована, справді людина яка має талант до навчання, але не мала змоги вчитися тому життя повело її іншим руслом; а от Елена (Лену), як на мене, людина яка не має особливого таланту, але дуже сильно наполеглива і за підтримки вчительки вона продовжила навчання.

  Моментами, мене дуже сильно дратувала Лену, це той тип людей, яким потрібно дати "пинок под ..." щоб вони щось зробили; навіть те, що вона так старанно навчалася -заслуга її подруги, тому що вона це робила щоб її перевершити, доказати що і вона може бути якщо й не кращою то такою ж самою.

  А ще ці італійські сім'ї,якщо на тебе хтось не так подивився - то його потрібно відлупцювати....вічні крики і скандали...биття посуду...я прям занурилася у життя їхнього кварталу...

  А от чи буду читати продовження - я ще не вирішила...Хоча цікаво дізнатися як складеться подальша доля цих двох подруг з такою різною долею...

  2 понравилось

  0

  239