Рецензия на книгу
Черри
Мишель Франсис
Nina_M29 апреля 2019 г.Золота казка про Попелюшку, яка - зовсім не наївна та безкорислива - зустрічає свого принца. Але є одне суттєве АЛЕ, ім’я якої - мати.
Це був захоплюючий бокс. І удари відчували не лише ті, хто перебував на ринзі, а й ми, ті, що поза натягнутими канатами. Тому що аж надто влучно, по живому влучали ті удари.
Як зробити чи не найважливіший вибір у житті, не підставившись?
Як сказати своїй дитині, що її обранець - не той і не такий, не відштовхнувши?
І як не перетворитися на підле холодне стерво, готове на все задля досягнення власної мети?
А я до останнього вболівала за обох: з одного боку - як мати, з іншого - як невістка. Бо ж недарма кажуть: "Невістка - чужа кістка". Тим більше, коли в умові задачі маємо такі близькі, довірливі стосунки з сином.
Кохання засліплює, робить необачним, вразливим. Добре, коли є той, хто стоятиме за твоєю спиною й підтримає у важкий момент. Попри все. Не всім так щастить.Для тех, кто читает на русском (Книга на русском - Мишель Франсис - Черри )
Золотая сказка о Золушке, которая - вовсе не наивная и бескорыстная - встречает своего принца. Но есть одно существенное НО, имя которой - мать.
Это был захватывающий бокс. И удары чувствовали не только те, кто находился на ринге, но и мы, те, что за натянутыми канатами. Потому что слишком метко, по живому попадали те удары.
Как сделать чуть ли не самый важный выбор в жизни, не подставившись?
Как сказать своему ребенку, что ее избранник - не тот и не такой, не оттолкнув?
И как не превратиться в подлую холодную стерву, готовую на все ради достижения своей цели?
А я до последнего болела за обоих: с одной стороны - как мать, с другой - как невестка. Ведь недаром говорят: "Невестка - чужой кость". Тем более, когда в условии задачи есть такие близкие, доверительные отношения с сыном.
Любовь ослепляет, делает опрометчивым, уязвимым. Хорошо, когда есть тот, кто будет стоять за твоей спиной и поддержит в трудный момент. Вопреки всему. Не всем так везет.28744