Рецензия на книгу

• 

  _Masha_masha_

  30 марта 2019

  Моє тіло-клята симфонія болю,і в кожної частини своя окрема октава

  Що ж,як на мене доволі непоганий трилер.Спочатку все було як в тумані,але тим не менш це зацікавлює тебе і ти хочеш розкрити всі таємниці і здогадатись про них першою ніж на блюдечку принесе тобі автор.Скажу чесно читала я її довго аж поки не дійшла до середини.Починаючи від середини я уже не могла відірватись,спробувала додумувати події,я хотіла поглинати сторінку за сторінкою.Дійшовши до кінця нарешті все починає потрохи розсіюватись,і розповідь стає дедалі несподіванішою і напруженішою.
  Дихай,дихай:саме з таких слів починається розповідь про Еллісон.Про дівчину,яка прокидається в незнайомому місці де тільки вона і розбитий пілот.Відкривши очі дівчина розуміє що вона вижила..Еллісон не вагаючись складає план і починає діяти,все задля того щоб залишитися в живих.
  

  
  Так багато способів померти

  ...Мене вражало наскільки сильна у неї сила волі.
  Також є друга особа яка веде розповідь її звати Меґґі.Це її мама..Жінка якій тільки повідомили що її донька розбилась на літаку,але тіла так і не знайшли.
  Ось так починається цікава розповідь де вас очікує безліч таємниць.....

  28 понравилось

  0

  1,3K