Рецензия на книгу

• 

  Ardoss

  25 марта 2019

  Хворі люди

  Вікторіанські романи треба читати під певний настрій. Настрій, в якому не шукаєш поспішності та швидкого розвитку сюжету. А ще настрою, коли ти абсолютно спокійний і готовий до неймовірно дратуючих персонажів.
  "Север і юг"- книга дуже не однозначна. В ній було все, щоб мені сподобатися- атмосфера маленьких англійських робітничих міст 19 століття, типу холодний та брутальний власник фабрики Джон, типу ніжна, розумна і співчуваюча Маргарет, яка переїхала в промисловий Мілтон з спокійного і тихого Хілстона. Між такими людьми могла б вийти прекрасна романтична історія, але... Які ж насправді бісячні в цій книзі абсолютно всі персонажі!

  Маргарет - зверхня, пхаюча в усе свій ніс дівчина, яка явно через комплекси дитинства (а з самого раннього віку батьки більше любили старшого брата і навіть неодноразово говорили дівчині про те,що вона ніяка, а от брат - красунчик) не може собі нормально побудувати дорослого життя.

  Джон - мамулін синочок, спочатку здається, що це сильний і брутальний мужик, але по ходу розвитку сюжету стає взагалі не зрозуміло, як він міг управляти цілою фабрикою. Не зважаючи на явне хамство Маргарет він продовжує її кохати, хоча мені власне взагалі не зрозумілий момент коли саме і за що ці почуття виникли. Звикнувши до домінації мамочки дорослий чоловік шукає собі таку ж саму домінуючу деспотичну дружину, яка завжди знає як краще (Маргарет)

  Мама Маргарет - жіночка явно з діагнозом, і я говорю зараз не про фізичну хворобу. Інфантильна, капризна, принижуюча власну дитину за рахунок возвеличення іншої. Вона навыть вимагає дочку написати листа братові, щоб той приїхав до матусі, знаючи, що за це його можуть схопити і посадити.

  Батько Маргарет не далеко пішов по розвитку від своєї жіночки. Чого варте тільки те, що він з легкістю відрікся від сану і з нормальних умов перевіз свою родину в повне диму та смороду промислове місто, не думаючи особливо як на це відреагує сім*я. І навіть попросив, щоб цю новину дружині повідомила Маргарет!.

  Дана книга - чудовий посібник для психолога по вивченню дивних і хворих особистостей. Здається, я не знайшла жодного нормального персонажу.

  Ну і фінал - я в нього не вірю. Це як "Гордість і упередження", от тільки там все було по справжньому. А тут...

  2 понравилось

  0

  179