Рецензия на книгу

• 

  Bookoedka

  24 марта 2019

  Ви чули коли-небудь про загадку 500-мильної електронної пошти? Мабуть, єдиний випадок, коли принцип доставки мейлів залежав від відстані. Мені згадалася ця байка у ході IT конференції нещодавно.

  Взагалі усе найцікавіше в ході конференцій можна почути, коли хтось із тих, хто сидить неподалік, примруживши ліве око, повідомляє із загадковим виглядом: «А Ви читали недавній опус такого-то?», звертаючись до колег, які встигли засумувати. Того разу мова зайшла про Пірсона (відомий прогнозист), на думку якого, років через 30 нам світить дуже світле майбутнє з повсюдним безпілотним транспортом, симуляцією реальності і людьми-кіборгами. Особливо мене налякали машини, які мислять як люди (сподіваюся, гугловський «deep mind» не розвиватиметься дуже стрімко).

  Клаус Шваб, засновник і беззмінний президент Всесвітнього економічного форуму в Давосі, написав книгу якраз про цю епоху: маленькі і потужні сенсори, штучний інтелект і машинне навчання.

  Напевно, сьогодні питання не в тому, яким чином впливають інновації на нас, а в тому, яким чином творити майбутнє, аби у виграші опинилися усі, бо більшість викликів Industry 4.0 ближче, аніж на відстані у 500 миль.

  22 понравилось

  0

  2,5K