Рецензия на книгу

• 

  Panda15

  26 февраля 2019

  Дивна казочка

  Кожного року в Протектораті відбувається жертвопринесення. Місцяни вірять, що треба віддати відьмі, яка живе в лісі, безвинне немовля. Проте у відьми добре серце, і вона не розуміє навіщо люди щороку залишають у лісі немовля приречене на смерть від голоду або диких тварин.

  Відьму звати Ксан, кожен раз вона забирає дитину і відносить до одного з Вільних міст де для немовляти знаходиться нова любляча родина.

  Одного разу вона випадково нагодувала немовля місячним сяйвом, і крихітна дівчинка сповнелась магії. Магічна дитина може буду небезпечна для себе та оточуючих, тому Ксан вирішує залишити її у себе на виховання, давши ім'я - Луна.

  Луна зростає у лісі з бабусею Ксан, болотяним монстром Глерком та дракончиком Фіріаном. А Протекторат тим часом намагається зберігти свої секрети.

  Звісно це казка, але як на мене дуже дивна. Тут є добро і зло, кохання і дружба, але забагато філософії. Стиль написанная не дуже легкий, подій відбуваються не дуже динамічно і сюжет замудрований. Мені здалось що казці не вистачає казковості. Можливо справа у перекладі.
  ⠀
  Тому лише 5/10 я очікувала більшого від такої визнаної книжки.

  3 понравилось

  0

  673