Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv21 февраля 2019 г.

  Цю книгу закачала разом з іншими двома Даніеля Глаттауера, і вирішила вже дочитати, щоб закрити тему його книжок. Легке чтиво, настільки легке, що перші 30% у мене кілька разів було сильне бажання видалити цю книжку з читалки. Але потім сюжет вирівнюється, і читається цікавіше. Сподобався опис зародження кохання між Кетрін і Максом, їхні метелики в животі і ці всі метання. Не скажу, що прямо дуже смішно, але є дотепні моменти, мабуть, був би непоганий фільм.

  А читати я вирішила, бо німецька (в даному випадку австрійська) література - це реліктове явище в моїй бібліотеці, мені трапляються одна-дві книжки на декілька років, тому я і вирішила почитати, що ж такого пишуть австрійці. Не скажу, що мені аж надто сподобалося, але буду шукати ще цікавих авторів.

  3

  654