Отзывы о книге Соловей

  • Аватар пользователя
    kallisto_kyiv
    15 января 2019

    Прочитала книгу ще раз в рамках книжкового клубу, і вдруге вона мені теж дуже сподобалася. Перший раз я читала її в поїзді вночі, і так захопилася, що за кілька годин прочитала всю. Але цього разу я мучила її тиждень, бо всі ці описи митарств В'янн і Ізабель було тяжко читати і хотілося відкласти книгу, щоб відволіктися. Але останні 100 сторінок прочиталися на одному диханні.

    Мене як і під час першого читання вразило життя на окупованих територіях під час війни - те, що з приходом окупантів не стає одразу погано, але стає поступово, то зникають улюблені продукти, когось звільняють з роботи, потім зникають огорожі - і так поступово, невеликими кроками війна наступає. Хоча звісно буває і раптово - бомбардування і великі руйнування і жертви.

    Я не можу сказати, хто мені ближче - В'янн чи Ізабель. Раніше б я мабуть сказала, що Ізабель, бо це так чудово - ходити по лезу, сміятися небезпеці в обличчя і зневажати домогосподарок, що в усьому слухаються окупантів. Та маючи двохрічного сина (та й скільки б йому не було - два чи десять) я б добре подумала, як захистити його і убезпечити і не стала би ризикувати всім, що є, щоб наклеїти листівку на стіну чи передати листа комусь, хто може цього не оцінить.

    У книжці показані саме жінки, і цим книжка теж цінна. Бо загальноприйнята думка, що воювали, брали участь і відзначалися у війні саме чоловіки, про жіночу долю мало хто говорить. Сиділи собі в тилу і молодці. Але сидіння в тилу буває дуже важке, жінкам належить зберегти себе, дітей, домівки, не збожеволіти, не загинути і дочекатися чоловіка з війни.

    Надзвичайно хвилюючими для мене були останні розділи, коли стає відомо, що оповідь ведеться саме від імені В'янн, а Ізабель не змогла подолати жахів концтабору, і коли В'янн приїздить до Парижу, де не була вже довгі роки, щоб взяти участь в заході, присвяченому провідникам, і в залі сидять люди або їхні рідні, яких врятувала Ізабель. А ще зустріч В'янн з Арі, якого вирвали у неї з рук в дитинстві.

    Перечитувати цю книжку я мабуть більше не буду, але вона чудова.

    Ще одна ремарка. Книжка перекладена українською мовою, вийшла в видавництві Нашого формату, і це надзвичайний переклад. Я коли читала, частину прочитала російською, і він настільки плаский і невиразний, що інтерес згасає ще до половини книжки. А потім я дізналася про український переклад, купила - і прочитала за кілька годин. Тому якщо є вибір - гаряче раджу український переклад.

    like5 понравилось
    638

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.

Комментариев пока нет

Комментариев пока нет,
ваш может стать первым