Рецензия на книгу
Куджо
Стивън Кинг
Sandra21082 января 2019 г.Мешканці містечка Касл-Рок колись уже бачили шалену жагу до вбивства: десять років тому маніяк-поліцейський забрав кілька невинних життів. Десять років страх живлише у нічних жахіттях... Хтось боявся бути побитим п'яним чоловіком, когось лякала перспектива втратити роботу, а когось - бути викритим зрадженим коханим. Чотирирічного Теді Трентона до істерик жахала істота, яка щоночі гарчала на когось з напівпрочиненої шафи перш ніж зробити смертельний стрибок. Він побачить її наживо, коли разом із матір'ю опиниться зачиненим у поламаній машині з величезним псом, що захворів на сказ. Куджо тепер буде боятися води і жадати крові тих, хто випадково опиниться на його шляху. А в машині на страшній червневій спеці буде помирати без води наляканий хлопчик. І врятувати його буде тільки один шанс.
Це твір про маленьку безвідповідальність, яка призводить до великих проблем.
Анотація звісно ж мене одразу зацікавила. Та й хотілося нарешті познайомитись із Королем жахів на його полі.
Але мої сподівання не виправдались. Хотілось жорстокого горору, щобаж волосся на голові ставало дибки. Можливо це і страшно в реальності, але мене це не так і злякало. Хоча можливо я просто придираюсь. А також мені не сподобалась несправедлива кінцівка.
Але все ж ця книга заслуговує на вашу увагу.244