Рецензия на книгу

• 

  Sandra21082 января 2019 г.

  Навіть не знаю коли та звідки у мене з'явилась ця книга. Але за кілька років нарешті прийшов її час. Тож я її прочитала. Але сказати, що я у захваті, я не можу. Чому? Ну я взагалі не люблю класику, точніше я її не завжди розумію. Можливо, ще не доросла, або ж таке чтиво не для мене. Ну що ж? Книга про художника, який закоханий у графиню, і вона ніби відповідає взаємністю. Але справа в тому, що вона заміжня. І цей художник - друг сім'ї і вони зустрічаються таємно. Через це художник не одружується. Але графиня з кожним роком не гарнішає. І тут на сцену виходить її донька, яку художник знав ще маленькою. Але яка жила з бабусею, яка померла. І художник бачить у ній графиню, але молоду та вродливу. І ніби закохується, але потім розуміє, що і далі кохає графиню. А дівчина нагадує її такою, як вонабула кохи він тільки у неї закохався. А графиня у цей час починає сприймати свою доньку як суперницю. Адже раніше всі захоплювались нею і її красою. А тепер захоплюються дочкою та ще й порівнюють із нею молодою. Мені все здалося дуже заплутаним, тому і не сподобалось. Але це тільки моя думка.

  1

  139