Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv29 ноября 2018 г.

  Це останній роман з циклу про Валландера. Зарахую сюди оповідання "Піраміда" з 10 книги, яку я не знайшла в повному вигляді, тільки одне оповідання. Я полюбила ці романи, Манкелль дуже цікаво пише, хоча романи неоднорідні по наповненню, тематиці, сюжетам.

  У цьому романі йдеться про шпигунів і холодну війну, яка не закінчилася з розвалом РССР. Свекри Лінди зникли і Лінда просить батька допомогти. Валландер береться до справи і таки докопується до правди. Цікаво читати, наскільки там інші люди. Більш стримані, але часом більш відкриті - там, де треба сказати правду. Наші будуть до останнього приховувати, бо "а що люди подумають".

  Я рекомендую ці романи як детективи іншого виду. Не такі, як у Шерлоку, де головний герой блискуче і миттєво розгадує загадку. Але тут показано рутинну і щоденну роботу детектива і життя детектива. Як він з дня у день працює над розкриттям справи. Як йому часом ніколи перекусити, як його піднімають серед ночі, як додому заявляються журналісти і вимагають пояснень, як це він міг забути револьвер у ресторані; як він не має часу закинути речі в прання і вибрати нову машину і викроює години для побачень з батьком і дочкою; який він самотній і як його робота не залишає часу і сил на нові стосунки.

  Буду сумувати за Валландером, шкода, що серія закінчилася.

  2

  661