Рецензия на книгу

• 

  ami00

  24 ноября 2018

  - Вернуться туда… Зачем?
  Одного раза достаточно.
  Достаточно одной веры.
  Когда к тебе обращается незримое, надо научиться жить с этим подарком.
  

  Знаю легкий стиль автора писати про важливі речі. Останнє, що читала з його творчості “10 дітей, яких ніколи не було у пані Мінг”

  Розповідь, що охоплює питання релігії. Чесно кажучи, не беруся читати художні твори, що чіпляють таку тематику, як віра. Написано Дуже сильно, але трішки не моє. Просто не в той час і не та тема (ось і мій втик, бо не читаю рецензії перед прочитанням твору, щоб не вплинули на мою особисту думку).

  Хоча розповідь про душевні переживання та фізичні навантаження для перетину пустельної експедиції наведена коротко, без пафосу і з ароматом шлейфу кохання (лінія пастушки). І тут таки автор спів ставляє своє особисте і особисте Туарега…. І, як різняться почуття та кохання. Варто повчитися у пустельників для відчуття тої насолоди жаданого ковтка води чи довгоочікуваного поцілунку.

  П.С. Сподобалося логічне завершення автора у своєму баченні релігійного світу кожної людини.

  9 понравилось

  0

  318