Рецензия на книгу

• 

  GaffiganCroupiest2 ноября 2018 г.

  "Карибська таємниця": зради, вбивства та плітки під вест-індським сонцем

  Після двох детективів Агати Крісті я все ще якось не могла остаточно сформувати своє ставлення до творчого доробку всесвітньо відомої письменниці, тому коли купила дві її книги на подарунок, все ж вирішила невдовзі прочитати і собі одну з них. Тож, п'ятою прочитаною книгою в 2018 році, для мене стала "Карибська таємниця" авторства королеви детективу.
  Сюжет: Невже начебто природна смерть докучливого старого на екзотичному курорті — лише репетиція наступних убивств? Міс Марпл упевнена, що так! «Скелет у шафі» є в кожного, тож леді-детективу знадобиться неабияка сміливість, щоб вистежити злочинця, яким може виявитися будь-хто.
  Ось так, буквально парою речень видавництво КСД знайомить нас із сюжетом детективу. Коротко, але загалом по суті.
  Шановна міс Марпл, що є головною героїнею ряду романів Крісті, завдяки щедрості та турботі свого племінника спокійно й навіть нудно відпочиває на карибському узбережжі в готелі "Золота пальма". Тут же відпочивають старий балакучий відставний майор, канонік зі своєю сестрою, дуже буркотливий старигань-багатій зі своєю секретаркою та два дивні подружжя, яких я спершу прийняла за свінгерів, але там все виявилось значно прозаїчніше. І під пекчим карибським сонцем нічого не віщує біди. Але ж це роман Агати Крісті, тому - вбивству бути! І хоча смерть старого чоловіка загалом нікого не бентежить, бо видається цілком природною, та міс Марпл вважає, що все геть не так просто і швидко береться до справи. Адже перед смертю майор повідав їй одну історію, здавалося б старезну, як світ, небелицю, яких він мав в запасу цілу купу. Історію про вбивство.
  Тобто вже відразу це наштовхує на певні думки. Старий чоловік розповідає про вбивство, а наступного дня помирає... раптово... Ну-ну, звісно. Ми з вами так і зрозуміли, і повірили.
  А що вже тільки не вигадує стара хитрунка Марпл, котра теж не дуже повірила в такий збіг обставин, щоб отримати потрібну інформацію: і прикидається хворою, і грає роль бабусі "божий одуванчик". Загалом лише старий містер Рейфаєл, з яким Джейн Марпл консолідується для розкриття загадкового вбивства, точно знає, що стара леді геть не така проста, як здається на перший погляд.
  В решті, думаю, ніхто не здивується, що поважна леді розплутує справу і викриває зловмисника. І от чесно, я дуже дивувалась, коли читала в інших відгуках, що вгадати вбивцю складно, важко, деяким - взагалі не можливо. Я не вважаю себе спеціалістом в жанрі детективу, абсолютно певна, що розвиток моєї інтуїції десь на рудиментарному рівні, але я всю книгу була певна в тому, хто є вбивцею і виявилось, що не прогадала зі своєю здогадкою. Те ж саме можу сказати й про "І не лишилось жодного". Для мене це виявилось передбачуваним. Але через велику кількість пліток, які просто огортали героїв, читати було не нудно, бо хотілось врешті розібратись, що серед цієї купи вигадок все ж виявиться правдою.
  Тож загалом книга мені сподобалась. І Джейн Марпл теж. Хоча не з першої сторінки, не з першого слова. Але я звикла до цієї жіночки і дивувалась, як же їй не сидиться на місці і постійно хочеться встромити свого носа в чужі справи, що може не завжди обернутися для неї добром.
  Коли я переглядада серіал зразка 2004-2013 рр, де леді-детектива зіграли дві різні акторки (Джеральдін МакЕван та Джулія МакКензі), теж довелося звикати до цієї непосидючої старушенції та постійного перемивання кісток і розведення пліток її оточенням. Та з часом стає зрозуміло, що сама Джейн далеко не пліткарка, але ж той її "довгий ніс" часом таки надокучає та дратує. Та врешті такою вже задумана героїня.
  Моя оцінка: 4/5
  p.s. Якщо ви читаєте романи Крісті, будьте готові ще раз зустрітись з містером Рейфаєлом, і будьте певні, що після "Карибської таємниці" ви вже будете знати, чому міс Марпл - Немезида

  3

  251