Рецензия на книгу

• 

  yusjanja

  10 октября 2018

  Чому саме хмари? Таке питання виникає, коли берешся за цю повість.
  ⠀
  

  
  ...закутали ніби важкі чорні хмари Україну. Зібрались ті сумні хмари з усіх усюдів і давно вже заступили нам ясне прозоре нєбо і кинули тінь та мряку на рідний край.

  ⠀
  Роман вмістив не одне покоління, не одне становлення людини, громадянина. Письменник відкрито й повно показав становище українського народу, мови на той 183* рік : глобальна русифікація ВНЗ, плюндрування всього українського, національне вбрання і розмова українською викликають глузування й осуд, виродження інтелігенції, слова "націонал" і "народовець" мають негативне значення. А всі біди й негаразди українського народу, на думку молодого героя, полягають в неосвіченості селян.
  ⠀
  

  
  Це одно і єдине джерело, звідкіль поллється світ на Україну: просвітність та наука. Люди через те недобрі й лиходійні, що не тямлять нічого, нічого не знають про те, що вчиняють, казав ще Сократ... Усе лихо в світі сталось од нетямучості. Люди коять лихо знезнавки. Знання й просвітність — це одні й єдині золоті ключі, котрими ми одчинимо світлий рай для нашого краю...

  ⠀
  Увесь твір наповнений захопленням і любов'ю до українського села, його піснями, поетичністю. Історія й етнографія народу варті дослідження, вивчення; українську мову треба розвивати, оволодівати нею, говорити і писати нею.
  ⠀
  Не обійшлось у повісті й без любовної лінії. Гарний натхненний парубок і трійця закоханих у нього дівчат: одна - гарна гонорова інститутка, що не проймається ідеями хлопця, а лиш воліє по балам ходити, друга - розумна й науку в прочитаних книгах сприймає, але дуже негарна з своїм широким лицем, третя - селянка красуня, яка читала б книг, та нема де дістати.
  ⠀
  Сюжет закручений й цікавий, тут і церква освітлюється і висміюється, і гумористична героїня, і щира й велика любов до свого народу.

  7 понравилось

  904