Рецензия на книгу

• 

  yusjanja

  10 октября 2018

  Всі люди красиві, як добрі.

  Твори письменника, не дивлячись на їх невеликий об'єм, проймають своєю відвертістю, реальною правдивістю, картини, що яскраво вимальовувались в уяві, передавали справжність подій того часу, хоча й
  трагічного минулого, але то була буденність, життя людей, його сутність.
  ⠀
  Автору вдається розбурхати внутрішні емоції, зачепити так, що хоч-не-хоч, а співпереживаєш героям, переймаєшся їхніми переживаннями, болями, турботами.
  Ти ніби проживаєш усі моменти разом з героями: долаєш кілометри до Слов'янська за сіллю разом з Климком; сидиш з Василями і Павлом у проваллі, вичікуєш за розмовами, аби скуштувати абрикос діда Штокала; спостерігаєш як поночіє в хаті рано, особливо взимку, як снують тіні, стають по кутках; разом з Марфою очікуєш листа від Мишка, яке написане не їй, щоб лише потримати його, притиснути до грудей, поцілувати зворотню адресу.
  ⠀
  Талант Григора Тютюнника захоплює. Мов якась магія - словом перенести в іншу реальність й прожити й відчути усі моменти життя персонажів.

  4 понравилось

  4,8K