Рецензия на книгу

• 

  Аноним8 октября 2018 г.

  Ох і небезпечні ж пригоди у Гекльберрі Фінна.
  Про Тома Сойєра я читала вже давно давно і майже забула, що там і як. Тут він теж з'являється проте тільки наприкінці.
  Розповідь ведеться від самого юнака, що додає особливого колориту і яскравості висловлюванням та самій побудові речень.
  З самого ж початку дитяча історія перетворюється на гостросюжетний роман, де є місце інсценованим вбивствам та виплутуванням зі складних життєвих обставин.
  Гек Фінн відправляється на плоті по Міссісіпі. Разом з ним мандрує і Джім - негр, що втік від міссіс Уоллес. Звісно ж на їхньому шляху виникає чимало пригод та найбільше мандрівникам мулятимуть два пройдисвіти король та герцог. І хоч спершу їхні авантюри викликають лише посмішку та осуд, згодом їхні виверти вже стають небезпечними і зрештою призводять до продажу Джіма.
  Тут уже, як то кажуть, щастить так щастить і він потрапляє до гарних людей та ще й родичів Тома Сойєра.
  Було дуже цікаво і весело, а ще мені сподобався сам Гекльберрі, напрочуд розумний та добрий хлопець, який вміє орієнтуватися в навколишньому.

  14

  1,6K