Рецензия на книгу

• 

  Chytach

  13 сентября 2018

  Возвращаюсь в мой теплый, ламповый мирок из холодного, полного ужасов, смерти и предательства мира, созданного Джорджем Мартином.

  Это четвертая книга цикла. Земли разорваны интригами "королей", разобщены. На остатки слетается отовсюду воронье и устраивает пир горой. Второстепенные в прошлом фигуры теперь и сами не прочь заявить свои права на все, что "плохо лежит", а то и на сам престол. Как стервятники, тянут они на себя куски посочнее, не жалея соседей.

  Маленький король Томен еще не может править, и бразды берет Серси. Однако все идет не так, как ей хочется. Джейми больше не ее половина, ей не нужен калека. Да и калека больше не способен рубить направо и налево, ибо нечем. Марджери своей лаской берет Томена в оборот, и Серси теперь нужно выдумать способы избавления от юной королевы. Станис на севере ставит целью собрать войска одичалых и Ночного Дозора, чтобы завоевать Север, а там и на Юг пойти. Железный король Балон погибает, и железнорожденные избирают нового короля (и это не Аша). Бриенна путешествует в поисках Сансы, а Санса в качестве дочери лорда Питира (внезапно для тех, кто смотрел сериал и не читал книги) обещана Роберту Арину и вынуждена заботиться о нем. Тирион? А где Тирион? Нет в этой книге о нем речи, как и о Денерис. Мне кажется, потому и называется эта книга "Бенкет круків", что, вместо продолжения описания истории главных героев, автор раскрыл много маленьких людей - вредных ворон, возомнивших, что могут претендовать на что-то большее.

  Из четырех прочитанных эта книга мне понравилась менее всего. Тем не менее, читая ее в транспорте, не замечала, как подъезжала к своей остановке. А потому даю ей звание
  "Ідеальна для подорожі книжка"

  И несколько цитат из особенно понравившегося:
  "... - Але яка користь од свічки, що не дає світла?
  

  • Це урок, - пояснив Армен, - останній урок перед тим, як вдягнемо мейстерський ланцюг. Скляна свіча уособлює істину та вченість - речі рідкісні, прекрасні й делікатні. Скло має форму свічки як нагадування, що мейстер, хай де служитиме, має проливати світло, а гострі краї - що знання може бути небезпечним. Мудрі можуть занадто запишатися у своїй мудрості, але мейстер має лишатися скромним. Скляна свіча і про це нам нагадує. Навіть склавши обітницю, вдягнувши ланцюг і заступивши на службу, мейстер пам'ятатиме свою проведену в темряві всенощну - пам'ятатиме, як не зміг запалити свічу... бо деякі речі лишаються неможливими, навіть коли маєш знання."

    "- Людині не потрібно бути чарівником, щоб відрізнити правду від неправди, якщо ця людина має очі. Слід просто навчитися читати з обличчя. Дивитися на очі. На вуста. На жовна на вилицях, на жили на шиї... Хтось, коли бреше, кліпає. Хтось витріщається. Хтось відводить погляд. Хтось облизує губи. Багато хто, перш ніж збрехати, затуляють рота долонею, так наче хочуть приховати обман. Є й не такі очевидні ознаки, але їх завжди можна розгледіти. Усмішка чесна й олжива можуть здаватися однаковими, але вони різні - як сутінки і світанок. Ти здатна відрізнити сутінки від світанку?"

    "То скільки ж вартує корона, якщо короля їсть ворона?"

  1 понравилось

  0

  279