Рецензия на книгу

• 

  OlenaKokhan

  11 сентября 2018

  #ДеНемаєБога

  Що стається з людьми, коли вони опиняються в місці, де немає Бога? Як поведуть себе, коли єдина ціль - залишитись в живих? Що було первинним: мораль чи релігія?

  Сторінки летіли непомітно, хоча я намагалась розтягнути книгу якнайдовше. Було дуже цікаво. Дуже сподобався опис деталей та ідеально продумані події, максимально наближені до реальності та підкріплені історичними фактами.

  Це, напевно, перша книга Макса Кідрука, яку я читала і текли сльози. Лист батька Брендона Бартона(((
  Але, як і очікувалось, від деяких моментів очі лізли на лоба. Історія про цуценят та про батька-альпініста примусила шкіру вкритися мурашками.
  І сильна остання фраза: «Повертався туди, де давно немає Бога. Розказувати те, що таке Бог.»

  «А як же Лейла? А її історія?» - моя перша думка після прочитання книги. Та й взагалі, мені здалось, ніби не вистачало чогось. Ну занадто швидко і легко все в кінці розв‘язалось. Й багато чого треба самій додумувати. Щ сталось з Артемом та Владом? Яка була роль Лейли в історії?

  Та ще, напевно, в мене були трішки інші очікування. Мені було мало саме головного сюжету про авіакастрофу та заглиблення в основну тему протистояння моралі та релігії. Однак, це лише мій особистий суб’єктивний погляд.

  «Де немає Бога» - хороша книга, однак не стала моїм фаворитом (Бот - one love). Дуже сподіваюся якось змінити свою думку після презентації книги особисто автором)

  18 понравилось

  1,5K