Рецензия на книгу
Расмус-бродяга
Астрид Линдгрен
Galarina10 сентября 2018 г.Недавно читала іншу книгу Ліндгрен "Бритт Мари изливает душу", так от вона зовсім не схожа на цю книгу. І в цьому вся краса, адже авторка неперевершено створює шедеври. Кожна книга особлива, унікальна і в мене попереду ще безліч не читаних творів пані Астрід Ліндгрен.
Расмус, десятилітній хлопчина з рівним чубом, втік з притулку. Втік, бо сподівається знайти собі батьків, а з притулку забирають тільки кучерявих дівчаток. Тому й вирішив Расмус взяти долю в свої руки.
Саме слово "волоцюга" забарвлене якимось негативним сенсом (волочитися, злодюга), але це не стосується Расмус, бо хлопчик він сором'язливий, добрий.
На щастя йому зустрілася "божа зозуля" на ім'я Оскар, також волоцюга, але добрий і принциповий.
Далі почався справжнісінький гостросюжетний роман з грабунками, пістолетами, втечами і ленсманами.
Страшенно рада за Расмус, за те що врешті решт знайшов собі родину і навіть чорне кошеня.11414