Рецензия на книгу

• 

  Nina_M

  26 августа 2018

  Ця книга видається мені містком із дорослого у дитяче життя. Бо саме завдяки таким книгам дорослі можуть зрозуміти, що тривожить і що примушує радіти дітей.
  Ця книга дуже особлива через ті теми, які порушує у ній автор: безпритульні діти, діти з особливими потребами, інтернатні діти, самотні діти. Усе це болить, мабуть, багатьом дорослим. Проте Андрій Бачинський змушує нас подивитися на нас самих - тих, хто, давши дитині-жебраку дві гривні, уже через секунду повертається у свій комфортний світ. Бо ми не готові до того, чим живе малюк, який жебрає у електричці. Саме за цю відвертість книга отримала від мене п’ятірку.
  І нехай тут немає приголомшливо красивих образів чи вражаючих сюжетних поворотів, та в книзі стільки тепла, що справді хочеться зробити щось вартісне для людей, які поруч.

  Для тех, кто читает на русском

  Дальше...

  Эта книга кажется мне мостиком из взрослой в детскую жизнь. Ведь именно благодаря таким книгам взрослые могут понять, что тревожит и заставляет радоваться детей.
  Эта книга очень особая благодаря темам, которые поднимает в ней автор: беспризорные дети, дети с особыми потребностями, интернатные дети, одинокие дети. Все это больно, пожалуй, для многих взрослых. Однако Андрей Бачинский заставляет нас посмотреть на нас самих - тех, кто, дав ребенку-нищему две гривны, уже через секунду возвращается в свой комфортный мир. Потому что мы не готовы к тому, чем живет малыш, который нищенствует в электричке. Именно за эту откровенность книга получила от меня пятерку.
  И пусть здесь нет потрясающе красивых образов или впечатляющих сюжетных поворотов, но в книге столько тепла, что действительно хочется сделать что-то стоящее для людей, которые рядом.

  25 понравилось

  0

  1K