- Главная
- Юрій Іздрик
- 📚 Книги
- 3:1
- Цитаты
- Вона мала дивовижну ходу.... «3:1»Вона мала дивовижну ходу.... «3:1»
Вона мала дивовижну ходу.... «3:1»
heartless_yeah18 марта 2015Вона мала дивовижну ходу. Навіть, якщо дивитися згори на багатотисячну юрбу, у цьому морі броунівських хитай-голів легко вирізнити її легкий, гнучкий, граційний рух. Чекаючи її ранками у відкритих літніх кафе, не дозволяючи собі ще ні кави, ні цигарки, ні вина, Воццек іздалеку помічав барвисту сукенку, послужливо напнуту закоханим вітром, пухке роздмухане волосся й нетутешній крок, від якого йому запаморочливо обривалося серце та й узагалі всередині виникало щось на кшталт гірського обвалу збанкрутілих органів.
460