О, знаю я, багато ще... «Думи і мрії»
vikaandvitalik25 октября 2013О, знаю я, багато ще промчить Злих хуртовин над головою в мене, Багато ще надій із серця облетить, Немов од вихру листячко зелене.
Не раз мене обгорне, мов туман, Страшного розпачу отрутнеє дихання, Тяжке безвір’я в себе, в свій талан І в те, що у людей на світі є призвання.
Не раз в душі наступить перелом, І очі глянуть у бездонну яму, І вгледжу я в кохання над чолом Строкату шапку блазня або пляму.
Не раз мій голос дико залуна, Немов серед безлюдної пустині, І я подумаю, що в світі все мана І на землі нігде нема святині.
І, може, приведуть не раз прокляті дні Лихої смерті грізную примару, І знову прийдеться покинутій мені Не жити, а нести життя своє, мов кару.
Я знаю се і жду страшних ночей, І жду, що серед них вогонь той загориться, Де жевріє залізо для мечей, Гартується ясна і тверда криця.
Коли я крицею зроблюсь на тім вогні, Скажіть тоді: нова людина народилась; А як зломлюсь, не плачте по мені! Пожалуйте, чому раніше не зломилась!
2 понравилось614
