— Ви в цьому просто не... «Капітал»
andwhereareyougoing30 сентября 2013•Видна всем— Ви в цьому просто не розбираєтесь. Ви просто говорите марксизм-марксизм и не розумієте, що це. — Ну, да, один ти в нас усе розумієш. — При чому тут я. Мова не про мене. Ось ви говорите марксизм. Насправді марксизм перемагає, розумієте? — Ну, звичайно. І де ж він перемагає? — Марксизм перемагає ніде. Він перемагає в принципі. — Ну, да. — Сила марксизму в його самодостатності. Скажімо, Троцький. — Троцький — жид. — Так. Ви знаєте для чого Троцький приіхав до Мексики? — По-моєму, йому Коба дав тріндюль. — Коба теж жид. — Коба? — Так. І Ілліч теж. — Ілліч — казах. — Татарин. — Казах. — Яка різниця? — У казахів немає писемності. — А в татарів? — І в татарів теж немає. — Ні, Коба не жид. Коба — руський. У нього прізвище російське — Сталін. — Це не його прізвище. — А чиє? — Це прізвище його сина. Вася Сталін. Він був футболістом. — Ага, а Троцький — баскетболістом. Трудові резерви. — До чого тут Троцький, — говорить Чапай знайому вже мені фразу, сидячи на табуреті і розпалюючи папіросу. — Троцький тут ні до чого. Ти, — говорить він до Васі, передаючи йому папіросу, — мав би це розуміти. Вони, — видихає він дим у наш бік, — цього ніколи не зрозуміють, вони заражені бацилами капіталу, але ти, — забирае він у Васі папіросу, ще раз затягується і повертае папіросу Васі, — мав би це розуміти. Ти знаєш про теорію перманентного похуїзму? — Що? — закашлюється Вася і передає папіросу мені. — Якого похуїзму? — Перманентного, — поправляє окуляри Чапай. — Ну, це я її так називаю. Загалом-то вона зветься теория перманентного развалу капіталу. Але мені більше подобається називати її теорією перманентного похуїзму. — Да, — вставляе Собака, забираючи в мене папіросу, — перманентного похуїзму — це прикольніше. — А шо за теорія? — питаюсь я, знову чекаючи своєі черги.
83
