Спускаюсь вниз по ноябрю... «Вавилон-17»
RidraWong13 декабря 2024Спускаюсь вниз по ноябрю смиренно.
Стремится год к пределу, близится к теперь
—к асимптоте. Хрустальный сон природы:
иду под леса белым сводом, круша останки листьев бренных.
В их робком хрусте слышен страх потерь.
Я спрашиваю: «Что дает свободу?»
Мне шепчет солнце: «Память», ветер: «Перемены».
///////
Старіючи, спускаюсь листопадом.
В своєму циклі мій прямує рік
до "зараз". Йду у кришталевім сні
попід дерева білі та ясні.
Тріщить сухого листя канонада
за кожним кроком. Тільки листя крик
я чую, і як вітер дме вгорі.
О, я дібрати для свободи слів?
І вітер дме: "Змінись", а сонце каже: "Згадуй".
7 понравилось66