Ти пишеш «готель» — я... «Листи з Литви / Листи зі Львова»
robot27 января 2018Ти пишеш «готель» — я міркую про дім. Ти кажеш «полин» — я стою під горіхом І слухаю тишу. Бо тихо. Так тихо У білому світі, у серці моїм. На дереві паморозь, сива, як дим. Горіхові човники вмерзли у лід. Мороз перебігся травою над ранок. Блакитна тераса і затишний ґанок. Парує сніданок. Вмивається кіт. (Я б тут зимувала найближчі сто літ.) Ти знаєш, тут світло медово-руде На стінах, підлозі, на білих тарелях. Напоєна спокоєм тепла оселя, Де грінки з ожиновим джемом і де Годинник з запізненням трохи іде. Куди поспішати? Є дім і горіх. Закинуто якір глибоко в коріння, І небо над ними ясне, як прозріння. Я ще постою і поїду від них. ...Горішок скотився якраз під поріг.
1 понравилось149
