Як спогади, залишені на... «Листи з Литви / Листи зі Львова»
robot27 января 2018Як спогади, залишені на денці, Кавова гуща, чорна, запашна. І пані Надя на старій Вірменці, Що називала нас на імена. А ми такі… гуртожитські богині — Філологині, жриці дивних слів — Гуляли попри брами старовинні Із вартою стривожених левів. Ми так жили… Еге ж, давно поети Наврочили: той джаз, увесь той жах — Жахливий побут і прекрасні злети У дружбі, у коханні, у віршах. Усе було так незбагненно поруч — І «Курбаса», і «Дзиґа», і «Півні»… І навіть елегантний Андрухович Нам міг читати вірші при вині. Та й Іздрик ще не називався богом, Хоча й тоді свою отару пас. Ми так жили. Із юності, з нічого Творили час, немов співали джаз…
1 понравилось197
