Перемога Довго я не хотіла... «Думи і мрії»
Arti3 ноября 2011Перемога
Довго я не хотіла коритись весні, Не хотіла її вислухати, Тії речі лагідні, знадні, чарівні Я боялась до серця приймати.
«Ні, не клич мене, весно, – казала я їй, – Не чаруй і не ваб надаремне. Що мені по красі тій веселій, ясній? В мене серце і смутне, і темне».
А весна гомоніла: «Послухай мене! Все кориться міцній моїй владі: Темний гай вже забув зимування сумне І красує в зеленім наряді;
Темна хмара озвалася громом гучним, Освітилась огнем блискавиці; Вкрилась темна земля зіллям-рястом дрібним; Все кориться мені, мов цариці; Хай же й темнеє серце твоє оживе І на спів мій веселий озветься, Бо на нього озвалося все, що живе, В тебе ж серце живе, бо ще б’ється!»
Тихо думка шепоче: «Не вір тій весні!» Та даремна вже та осторога, – Вже прокинулись мрії і співи в мені… Весно, весно, – твоя перемога!
14.05.1893
2 понравилось530
