От скажіть, щоб ви робили, коли приїхавши до рідної бабуні, раптом виявили у неї молодого, красивого квартиранта, і не де-не-будь, а в труні, яку бабця береже для свого останнього тріумфу? Не знаю, як хто, а от Леся взяла, і закохалася. Ну бо ж справді файний, та і труну зайняв не від поганого характеру, просто від рідні втік, ну от і знайшов прихисток, де виявилося найзручніше.
Коли тобі двайціть шість, звісно, ти не молодієш, і табуни закоханих принців не топчуть твій газон копитами білих граціозних коней, ба, навіть жодного нещасного мерседеса не видно. Як вихід - демон на червоному лексусі. Не з божою поміччю жених, трішки навпаки, але все одно фурор ще той, вся рідня в захваті, читай потонула в заздрощах. Роль закоханої Насті вдалася настільки, що перейшла в справжні почуття, не зчулися, коли мами почали обмінюватися рецептами.
«Що ж, і зачіска її йому подобається, і про рід діяльності не треба пояснювати. І з родичами знайомити не доведеться. Золото, а не кавалер.»
«Увесь Дім Грому чекав наречену лорда Ксандора.» І таки дочекалися. От тільки з порталу вийшов… Віктор Демидович. Автомеханік. Вдівець. Значить, така доля, вирішують придворні Лорда. Та Віктор аж ніяк не розуміє залицянь Ксандора, в його очах столітній повелитель хлопчисько, яке до того ж застудилось, його картопелькою пареною треба підлікувати, та й ремонт в Домі ох як не завадив би.
«Марта впала з дерева, задивившись на прес нового сусіда.» Я теж впала б, якби мала такого сусіда. На щастя, не маю, і не передбачається. Мої сусіди, що нові, що старі, не в моєму смаку, хоча, підозрюю, пару з них нечисті дадуть фору.
Отже, про Марту. Так почався її неочікуваний роман з Лордом Дому Хвиль Таріоном. Ну як почався. Дав росточки.
Коли просиш духів допомогти у коханні, будь готова до всіляких несподіванок.
«Зранку, приходячи до тями, Яся зайшла у ванну, глянула в дзеркало і вклякла.
Над її плечем зависла маленька фігурка завбільшки з долоню, схожа на янголів чи демонів з мультфільмів. Вона була в широких штанах, свитині, з довгим темним оселедцем на поголеній голові, вусами.»
Дядько Яким таки озвався на поклик. І наміри його надзвичайно серйозні.
Люблю книги, де кожна окрема історія має свій сюжет, а в останній главі, вони переплітаються між собою. Ось ця саме така.
На обряд, вірніше церемонію зняття прокляття з Дому Грому і Ключів, зʼїхалися всі: Леся зі своїм кровопивцею, Настя з демоном (і навіть його блудний батечко знайшовся), Марта з Лордом і його любим і дорогоцінним Мурчиком (куди ж без цього кота, що насправді якась там фіг зна яка хтонь, що вічно суне носа, куди не треба), і, звичайно ж, Яся, правда сама, без стоматолога, зате з дядечком Якимом, тим самим предком-духом, що взявся налагодити її особисте життя.
Про кожного з них ми читали окреме оповідання, і, чесно скажу, було весело, іноді до колік. Особливо, коли Лорду Дому Грому і Ключів явився суджений. Відчула себе як «Леся, три курки і Нельсон», тільки вони переживали стрес, а мене розбирав сміх.
Взагалі з гумором у авторки дуже класно. Із задоволення почитала б повноцінний роман.
Перевод.
Вот скажите, что бы вы делали, когда приехав к родной бабушке, вдруг обнаружили бы у нее молодого, красивого квартиранта, и не где-нибудь, а в гробу, который бабка бережёт для своего последнего триумфа? Не знаю как кто, а вот Леся взяла и влюбилась. Ну ведь действительно файный, да и гроб занял не от плохого характера, просто от родни убежал, ну вот и нашё убежище, где оказалось удобнее всего.
Когда тебе двадцать шесть, конечно, ты не молодеешь, и табуны влюбленных принцев не топчут твой газон копытами белых грациозных лошадей, ба, даже ни одного несчастного мерседеса не видно. Как выход - демон на красном лексусе. Не с божьей помощью жених, немного наоборот, но всё равно фурор ещё тот, вся родня в восторге, читай утонула в зависти. Роль влюблённой Насте удалась настолько, что перешла в настоящие чувства, не успели опомниться, как мамы начали обмениваться рецептами.
«Ну, и прическа её ему нравится, и о роде деятельности не надо объяснять. И с родственниками знакомить не придется. Золото, а не кавалер.»
«Весь Дом Грома ждал невесту лорда Ксандора.» И всё же дождались. Вот только с портала вышел... Виктор Демидович. Автомеханик. Вдовец. Значит, такая судьба, решают придворные Лорда. Но Виктор отнюдь не понимает ухаживаний Ксандора, в его глазах столетний повелитель мальчишка, который к тому же простудился, его картошкой паренной надо подлечить, да и ремонт в Доме ох как бы не помешал.
«Марта упала с дерева, засмотревшись на пресс нового соседа.» Я бы тоже упала, если бы у меня был такой сосед. К счастью, не имею, и не предполагается. Мои соседи, что новые, что старые, не в моем вкусе, хотя, подозреваю, пару из них нечисти дадут фору.
Итак, про Марту. Так начался её неожиданный роман с Лордом Дома Волн Тарионом. Ну как началось. Дал росточки.
Когда просишь духов помочь в любви, будь готова к всевозможным неожиданностям.
«Утром, приходя в себя, Яся зашла в ванную, взглянула в зеркало и застыла. Над её плечом повисла маленькая фигурка размером с ладонь, похожая на ангелов или демонов из мультфильмов. Она была в широких штанах, свите, с длинным тёмным осэлэдцэм на бритой голове, и усами.»
Дядя Яким всё- таки отозвался на зов. И намерения его чрезвычайно серьезны.
Люблю книги, где каждая отдельная история имеет свой сюжет, а в последней главе, они переплетаются между собой. Вот эта именно такая.
На обряд, вернее церемонию снятия проклятия из Дома Грома и Ключей, съехались все: Леся со своим кровопийцем, Настя с демоном (и даже его блудный отец нашёлся), Марта с Лордом и его любимым и драгоценным Мурчиком (куда же без этого кота, что на самом деле какая-то там фиг знает какая хтокь, что вечно сунет нос, куда не надо), и, конечно же, Яся, правда сама, без стоматолога, зато с дядей Якимом, тем самым предком-духом, что взялся наладить её личную жизнь.
О каждом из них мы читали отдельный рассказ, и, честно говоря, было весело, иногда до колик. Особенно, когда Лорду Дома Грома и Ключей явился суженый. Почувствовала себя как «Леся, три курицы и Нельсон», только они переживали стресс, а меня разбирал смех.
Вообще с юмором у автора очень классно. С удовольствием прочитала бы полноценный роман.
37 понравилось
