Книжные клубы
- 24 книги
Ваша оценкаСтудентка Ольга заробляє собі на життя, возячи людей в своєму старому автомобілі. Одного разу їй приходить дуже вигідне замовлення, хоч і їхати потрібно у далеке невідоме поселення у зоні гарантованого добровільного відселення. Перебувати у таких місцях не дуже хочеться, але грошова винагорода за перевезення дуже приваблива. Проте вона абсолютно не вартує того, що доводиться пережити Олі — вона знаходить у лісі труп, через що стає важливою частиною розслідування. Дівчина вимушено застрягає у цьо...
Рейтинг LiveLib
4,4
4 оценки
- 550%
- 450%
- 30%
- 20%
- 10%
Ваша оценкаПрочитали 4Хотят прочитать 2
Рецензии
sireniti12 апреля 2026Десь там під Чорнобилем
Читать далееТой випадок, коли чекаєш чогось особливого, чогось незвичайного, і сподівання справджуються з першого речення:
«Першими її знайшли мухи…»
А далі неймовірної красивості текст про… труп. Реально, про трупи так шикарно описано я ще не читала.
Взагалі автор прекрасно володіє словом, від книги важко відірватися, а головна героїня ніби твоя подруга, яку ти знаєш роками. Так і хочеться набрати її, і сказати: «Олю, ти помиляєшся. Ти не одна. За тебе є кому хвилюватися. Я, я хвилююся за тебе.». Та й, думаю, не я одна.Оля просто хотіла трішечки підзаробити. От і погодилася підвезти підлітку Настю в село до бабусі. Маленьке бажання переросло у велику халепу.
Хто ж знав, що зупинившись по потребі в місцевому лісі, вони знайдуть тіло молодої жінки. Здавши Настю з рук на руки бабі Паші, Оля, трохи повагавшись, все-таки вирішує доповісти про страшну знахідку в поліцію. І от з цього часу вона сама собі не належить.
Бо знаєте, знайти труп, то вам не в парку прогулятись. То є купа проблем, включаючи ту саму підлітку, з якою, виявляється не все гаразд. А ті кілька бабок в селі щось таке приховують, бо ведуть себе дивно, та й взагалі коється щось тут незрозуміле, ба, місцями навіть містичне. І цей дивний ліс ніби живе своїм життям, спостерігає за тобою, показує, що вважає за потрібним, ховає те, що має бути схованим.Вражаюче моторошно, тонко психологічно. Така собі українська готика майже чорнобильського розливу. Раджу.
Тот случай, когда ждешь чего-то особенного, чего-то необычного, и надежды сбываются с первого предложения:
«Первыми её нашли мухи...»
А дальше невероятной красоты текст про... труп. Реально, так шикарно про трупы я ещё не читала.
Вообще автор прекрасно владеет словом, от книги трудно оторваться, а главная героиня как будто твоя подруга, которую ты знаешь годами. Так и хочется набрать её, и сказать: «Оля, ты ошибаешься. Ты не одна. За тебя есть кому волноваться. Я, я переживаю за тебя». Да и, думаю, не я одна.Оля просто хотела немного подзаработать. Вот и согласилась подвезти подростка Настю в деревню к бабушке. Маленькое желание переросло в большую беду.
Кто же знал, что остановившись по нужде в местном лесу, они найдут тело молодой женщины. Сдав Настю с рук на руки бабе Паше, Оля, немного посомневавшись, всё же решает доложить о страшной находке в полицию. И вот с этого момента она сама себе не принадлежит.Потому что знаете ли, найти труп, это вам не в парке прогуляться. Это есть куча проблем, в том числе и тот самый подросток, с которым, оказывается не всё в порядке. А те несколько бабок в деревне что-то такое скрывают, потому что ведут себя странно, да и вообще коится что-то тут непонятное,местами даже мистическое. И этот странный лес будто живёт своей жизнью, наблюдает за тобой, показывает, что считает нужным, прячет то, что должно быть скрыто.
Впечатляюще жутко, тонко психологически. Такая себе украинская готика почти чернобыльского разлива. Советую.
29 понравилось192