В усьому світі ми дивимося на небо, чекаючи Бога... так і не розуміючи, що Бог чекає на нас. Це ми - творці, хоча наївно граємо роль "створених". Ми бачимо себе безпорадними вівцями, якими помикає Бог, що нас створив. Ми стаємо навколішки, як перелякані діти, благаючи допомоги, прощення та удачі. Та коли ми здогадаємося, що дійсно створені за подобою Творця, то почнемо розуміти, що й ми також, напевне, є Творцями. Коли ми усвідомимо цей факт - широко розчахнуться двері для реалізації людського потенціалу.