Кто все расскажет

Мы все - только призраки, временно задержавшиеся в мире мисс Кэти.

«Оптимізм, — каже Г. Л. Менкен, — це перший симптом того, що будь-яке захворювання смертельне».

«Коли вона закохана, ніщо не може засмутити її; однак коли вона не закохана, ніщо не може зробити її щасливою».

Міс Кеті дивиться на свою руку: і пальці, і долоня забруднені, і з них капає щось темно-червоне.

. Однак дедалі більше моїм головним обов’язком стає охороняти міс Кеті від неї самої.

Жодна із рис міс Кеті не є вродженою, окрім майже надприродного фіалкового кольору її очей.

Міс Кеті докладає дуже мало зусиль для того, щоб бути собою.

Я не просто жінка, яка працює на фабриці, де виготовляється вічно-чарівна Кетрін Кентон. Я і є ця фабрика.

Міс Кетрін Кентон значно менше керує моїм життям, ніж я керую її.

Незважаючи на все це — сигаретний дим, і брехню, і Другу світову війну, — яскраво-карі очі взірця, вони дивляться просто на інший кінець столу, на верхній щабель соціальної драбини, дивляться, глибоко заглядають у славетні фіалкові, такі тремтливі очі мого боса.

За секунду до вбивства Гітлера Джордж К’юкор підіймає погляд; з кінчиків його пальців у чашечку для полоскання рук усе ще капає холодна вода; цей запах свіжонарізаного лимона...

Можливість померти раніше за Ліліан Гелман стала відчутним острахом цілого покоління.

так близько, що набої перетворюють її величезні сережки від Картьє на веселкові спалахи безцінних діамантів.