
Ваша оценкаЦитаты
leopoem31 мая 2018 г.Читать далееВона схилилася над ним, торкнулася його, він відчув на обличчі дотик її волосся, що пахло бузком і аґрусом, і він раптом уже знав, що ніколи не забуде цього запаху, цього м’якого дотику, знав, що ніколи вже не зможе порівняти їх з іншим запахом і іншим дотиком. Йеннефер поцілувала його, а він зрозумів, що ніколи вже не прагнутиме інших уст, ніж ці, її, маленькі й вологі, солодкі від помади. Раптом він уже знав, що з цієї миті існуватиме лише вона, її шия, плечі й груди, визволені з-під чорної сукні, її делікатна холодна шкіра, не порівнювана з жодною іншою, якої він торкався. Він дивився зблизька у її фіалкові очі, найкрасивіші очі в усьому світі, очі, які, як він боявся, стануть для нього… Усім. Він це знав.
— Твоє бажання, — прошепотіла вона, торкаючись устами його вуха. — Не знаю, чи таке бажання взагалі може здійснитися. Не знаю, чи існує у Природі Сила, яка може здійснити таке бажання. Але якщо вже так, то ти обрік себе. Обрік себе на мене.
Він перервав її поцілунком, обіймами, дотиком, ласкою, ласками, а потім уже всім, цілим собою, кожною думкою, єдиною думкою, усім, усім, усім. Вони перервали тишу зітханнями й шелестом скинутого на підлогу одягу, перервали тишу дуже лагідно і були ліниві, були ретельні, були дбайливі й ніжні, і, хоча обоє вони не дуже знали, що воно — дбайливість і ніжність, вдалося їм, бо вони дуже хотіли. І взагалі, вони не поспішали, а весь світ раптом перестав існувати, перестав існувати на маленьку, коротку мить, а їм здалося, що це була ціла вічність, бо це й справді була ціла вічність.
А потім світ знову почав існувати, але існував зовсім інакше.1125
leopoem30 мая 2018 г.Твої знання про неї дуже поверхові. Хоча, скажу чесно, її про тебе — також. Це досить типово для стосунків, які вас поєднують чи поєднували. Ви обоє не здатні ні на що, крім максимально емоційної оцінки наслідків при одночасному ігноруванні причин.
176
leopoem29 мая 2018 г.Різниця, дорогий мій, полягає у тому, що коли когось купують, то платять йому за власною примхою, а той, хто послугу надає, ціну визначає сам.
196
Moon_Lisa14 февраля 2018 г.– Життя, людино, це змагання. Виграє кращий. Хочеш у мене виграти, то доведи, що ти кращий. Замість домовлятися – змагатися. Переможець диктує умови. Пропоную перегони, звідси й до старої верби на греблі.
– Не знаю, де гребля і де стара верба.
– Якби ти знав, я б перегонів не пропонував. Люблю змагатися, але не люблю програвати.184
Moon_Lisa14 февраля 2018 г.Любисток сів, зазирнув у книгу на підставці.
– Історія? – посміхнувся. – Родерік де Новембр? Читав, читав. Коли я вчився в академії в Оксенфурті, історія посідала друге місце у списку моїх улюблених предметів.
– А що було на першому місці?
– Географія, – серйозно сказав поет. – Атлас світу був більшим, і легше було за ним заховати карафу горілки.195
VasilenkoAnastasiya2 января 2018 г.Strzyga żre ludzi, jak to strzyga, i trzeba ją zabić, normalnie i po prostu
A my tu, w Wyzimie, czekamy na cud i ryglujemy drzwi przy każdej pełni księżyca albo wiążemy przestępców do palika przed dworzyszczem licząc, że bestia nażre się i wróci do trumny.- Niezły sposób - uśmiechnął się wiedźmin. - Przestępczość zmalała?
- Ani trochę.
1198
MrsLooser27 июля 2017 г.- Для того, кто живет кратко, ты проявляешь поразительное презрение к смерти, человек.
175
dantt31 июля 2017 г.— Уже подумал. — Геральт встал перед слабо светящимся порталом. — Господин Крепп?
— Слушаю?
— Тот экзорцизм, который вас так взбудоражил… Что они значат, те слова?
— Да уж самое подходящее время для шуток и забав…
— Прошу вас, господин Крепп.
— Что делать, — сказал богослужитель, прикрываясь тяжелым дубовым стулом ипата. — Ваше последнее желание. Отказать не могу. Это значило… Хм… Хм… «Топай отсюда и… оттрахай себя сам».
Геральт вступил в ничто, и холод приглушил сотрясающий его смех.175

