43 понравилось
Кошачьи
- 858 книг
Ваша оценкаВони приходять, коли на них не чекають. Деякі кажуть, зустріти їх — на щастя. Інші радять уникати будь-яких контактів із цими трьома. Повнуватий рудий кіт. Чорний незрячий ньюфаундленд. Крихітна сова, яка майже ніколи не спить.
Чому їх називають Музикантами? Що змушує цих трьох мандрувати разом? Куди вони прямують? Невідомо! Але сюжети давніх українських легенд і казок оживають навколо них — і оповідають про те, що стосується кожного з нас тут і зараз.
Цього разу Музиканти отримують вигідну пр...
Рейтинг LiveLib
5,0
3 оценки
- 5100%
- 40%
- 30%
- 20%
- 10%
Ваша оценкаПрочитали 3Хотят прочитать 4
Рецензии
sireniti28 октября 2025Те, що не можна забрати
Читать далее«Сови мудрі пташки, а в котів добра пам’ять, зате ми, собаки, чуємо серцем…»
Знайомтеся. Музиканти. Не бременські, ні, не плутайте. Бременським до них, йой, як далеко. Бо це ж наші, рідненькі, Музиканти нашого сумного часу. Музикантами долі мені хочеться їх назвати. Бо несуть вони те, що можна подарувати, але не можна забрати у наших людей - віру, надію, впевненість у своїх силах.
Саркастичний і злегка зарозумілий рудий пройдоха Рудий (ну вибачте, не втрималася), величезна скеля доброти, сердечний і розважливий Мавр, вічно сонна, мудра і тривожна Нікса. Кіт, пес і сичуня - такая ось незвичайна трійця, що подорожує крізь часи, світи і миттєвості. Певно що так, бо однозначної відповіді нам не дадуть, але воно само якось додумається. Бо ж ось вони, знову шукають собі прихисток на Різдвяну ніч. І таки знаходять.
Уклавши угоду зі старим чоловіком, обличчя якого вкривали глибокі, ніби роками карбовані шрами, Музиканти залишаються на ніч в дивному приміщенні, щось на кшталт підвалу, облаштованого під бомбосховище. Угода проста - зберегти цілими речі, яких тут повно. Насправді речі ці, не речі, - це спогади, забуті, покинуті, втрачені, ніби і потрібні, але водночас про них ніхто не памʼятає.
Аж раптом в підвалі зʼявляється дівчинка, ніби і нізвідки. А далі і зовсім стаються дива, що важко пояснити.
Пробуджується незрозуміле зло, небезпечні істоти, вбити яких майже неможливо. Потрібна хитрість і вправність, а ще якісь дивом набуті знання, які спливають с підсвідомості.Красива різдвяна історія, сповнена неймовірних алюзій, цікавих загадок, з міфічними посиланнями, і, звичайно повна надії і світла. У нас навіть звірі здатні дарувати тепло.
Четвертий дарунок - не просто дарунок. Це дар. Дар бачити, навіть у темноті. Навіть, якщо цей дар ти пожертвує комусь іншому.«Совы мудрые птицы, а у кошек хорошая память, зато мы, собаки, слышим сердцем...»
Знакомьтесь. Музыканты. Не бременские, нет, не путайте. Бременским к ним, йой, как далеко. Ведь это же наши, родненькие, Музыканты нашего печального времени. Музыкантами судьбы мне хочется их назвать. Потому что несут они то, что можно подарить, но нельзя отнять у наших людей - веру, надежду, уверенность в своих силах.
Саркастический и слегка высокомерный рыжий пройдоха Рыжий (ну простите, не удержалась), огромная скала доброты, сердечный и рассудительный Мавр, вечно сонная, мудрая и тревожная Никса. Кот, пёс и сычуня - вот такая необычная троица, путешествующая сквозь времена, миры и мгновения. Думаю, что да, потому что однозначного ответа нам не дадут, но оно само как-то додумывается. Ведь вот они, опять ищут себе убежище на рождественскую ночь. И таки находят.
Заключив сделку со стариком, лицо которого покрывали странные, будто годами отчеканенные шрамы, Музыканты остаются на ночь в странном помещении, что-то вроде подвала, обустроенного под бомбоубежище. Сделка простая - сохранить целыми вещи, которых здесь полно. На самом деле вещи эти не совсем вещи, - это воспоминания, забытые, заброшенные, потерянные, будто и нужные, но в то же время о них никто не помнит.
Вдруг в подвале появляется девочка, будто и из ниоткуда. А дальше и вовсе происходит нечто странное. Пробуждается непонятное зло, опасые сущности, убить которых практически невозможно. Нужна хитрость и ловкость, а ещё каким-то чудом приобретённые знания, которые всплывают из подсознания.Красивая рождественская история, полная невероятных аллюзий, интересных загадок, с мифическими ссылками, и, конечно, полная надежды и света. У нас даже звери способны дарить тепло.
Четвертый дар - не просто дар. Это подарок. Дар видеть, даже в темноте. Даже, если этот дар ты пожертвуешь кому-то другому.
AnastasiyaDojch7 декабря 2025Дуже різдвяна за настроєм історія. Це і казка, і філософська притча, і вона про наш час, тому може бути трохи боляче. Цікавий сюжет, яскраві образи та чудові ілюстрації — це три причини її прочитати. Тим більше, що це можна зробити майже за годину чи дві, книжечка зовсім невелика. А ще її хочеться одразу розібрати на цитати і зачитувати їх всім друзям (а особливо тим. хто любить котів).