Файно, дотепно, трохи лячно
Гідне продовження першої книги. Як на мене, менш трагічне, а навпаки більш кумедне. Я так декілька разів хихотіла вголос, поки читала. Та й прочитала я цю книжечку (205 стор.) за два вечори, що зі мною трапляється зараз нечасто, навіть на таких невеличких об'ємах. Але сюжет дуже драйвовий, несподіванки на кожному кроці, а персонажі цікаві та живі. Від Нечуя-Левицького тут вже майже нічого не залишилось, та й від Брема Стокера небагато Декань взяв, а ось свого авторського «мультивсесвіту» чималенько додав, за що йому повага та пошана. Це класичне темне фентезі, і тому тут вистачає і похмурої, жорстокої атмосфери, і мотиви героїв не завжди благородні, і жахливого вистачає, та й зовсім вже хепіендного завершення чекати марно. Але багато й світлого та такого, що дає надію. І з гумором у Автора все добре. А ще надзвичайно класнюче оформлення: формат, оформлення, якість паперу і бомбічні (на мій смак) ілюстрації!
35 понравилось
