Аркан вовків

Не існує ніякої долі, є тільки шляхи, що ми обираємо та долаємо, і кожен шлях попри всі сподівання та бажання може урватися найбільш неочікуваної миті. Навіть коли здається, що стоїш на самому початку, а у тобі живе стільки ідей, а попереду стільки невиконаних справ та речей, які прагнеш змінити... Смерті байдуже.

- Навіщо ти зробив це, Северине?

• Аби... захищати їх...
• Хіба не знайшлося би іншого захисника?
• Якщо так думатиме кожен, захисників не стане.

Свiжi рани болять найдужче.

Правду завжди легко сприйняти, якщо готовий до неї.

Діти не мусять йти за батьками слід у слід.

Не забирай чужих помилок, козаче, iз тебе вистачить власних.

Коли постійно ходиш по обрію, то звикаєш. Забуваєш боятися.

Як відомо, після четвертої чарки кожен українець стає гетьманом...

Тихі кроки та зрідка промовлені слова, підхоплені луною, розтинали загусле повітря, летіли над чагарниками, бриніли між стовбурами, тріпотіли на листі, аж доки не згасали ген за кроками - і поверталася моторошна тиша.

RU Тихие шаги и изредка произнесенные слова, подхваченные эхом, рассекали загустевший воздух, летели над кустарниками, гудели между стволами, трепетали на листьях, пока не угасали ген за шагами - и возвращалась жуткая тишина.

Звір — твоя сила і твоя слабкість. Тримай його на припоні та ніколи не дозволяй йому взяти гору. Звір постійно ховається у присмерку свідомості. Досвідчений хижак завжди терпляче вичікує... Навіть якщо на те підуть десятиліття. Вичікує миті слабкості, коли ти перетворишся під час душевного потрясіння, емоційного збурення, чи коли жадаєш завдати болю, забрати життя, втрачаєш владу над

Аркан Вовків

Павло Дерев'янко

• А ви коли на вовків обертаєтеся, то з вовчицями злягаєтеся?
• Виключно з вашими матусями
• А ну, падлюко, повтори
• Головою у гузні застряг? Не дочуваєш?, - співчутливо перепитав Гнат і заговорив удвічі голосніше: - Тоді повторю! Твоя мати - стара хвойда, батько - татарський загін із конями, а сам ти бидло й немита свиняча срака! Второпав чи знову не розчув?

Буремні часи настають завжди, коли здається, ніби запанував тривалий мир.