Цитаты из книги Мертві романтики

Іноді життя приводить у несподівані місця.

Publishing was all very romantic until you found yourself in publishing. Then it was just another kind of corporate hell.

Любовний роман у фіналі має радувати або хоча б задовольняти. Принаймні так має бути.

Я завжди писала, що горе - це порожнеча. Що це величезна печера, наповнена порожнечею.
Але я помилялася. Горе виявилося повною протилежністю. Воно наповнене, важке і затоплює тебе, бо це не відсутність втраченого, а саме кульмінація всього цього: твого кохання, щастя, твоїх прикрощів і насолод, туго замотаних, наче клубок пряжі.

Є речі, про які ти не можеш розповісти навіть тим, кого найбільше кохаєш. Певні речі не розуміє ніхто. Не зможе зрозуміти.

Every good story has a few secrets. At least, that's what I've been told. Sometimes they're secrets about love, secrets about family, secrets about murder - some so inconsequential they barely feel like secrets at all, but monumental to the person keeping them. Every person has a secret. Every secret has a story.

Книжки не завжди мають великий успіх, але завжди потрапляють туди, куди треба.

Всесвіт дарує те, що необхідно, саме тоді, коли цього потребуєш.

Усе, що вмирає, насправді ніколи не зникає. Якась частина однаково залишається.

Похід до книжкової крамниці завжди піднімає мені настрій, навіть якщо я так і не прочитаю придбанні книжки.

Кохання - це терпіти когось протягом п'ятдесяти років, щоб було кому тебе поховати.

Видавнича справа видається дуже романтичною, допоки не опинився всередині. Тоді вона перетворюється на ще одне корпоративне пекло.

Усі мають таємниці. За кожною з них ховається історія.

Кожна гарна історія має кілька таємниць.

Можна спитати, навіщо ховати зошити з непристойним фанфікшеном під підлогою багатовікового похоронного бюро, та ліпше не намагатися залізти в голову підлітка.

Because storybook love only existed for a lucky few—like my parents. They were the exception to the rule, not the rule itself. It was rare, and it was fleeting. Love was a high for a moment that left you hollow when it left, and you spent the rest of your life chasing that feeling. A false memory, too good to be true, and I’d been fooling myself for far too long, believing in Grand Romantic Gestures and Happily Ever Afters.

Buying books always made me feel better, even if I never read them.

It was like one day I knew how to write; I knew the scenes, I knew the meet-cutes and the swoony moments, exactly how the hero tasted when my heroine kissed him . . . and then the next day, it was all gone. Iced over in a blizzard, and I didn’t know how to thaw out the words.