ALL THE YOUNG DUDES (I-III)

Ремус уже дочитав усі маґлівські книги, які Сіріус привіз із собою з дому ще в перший рік навчання. Тепер він брав книги у Лілі. Вона була фанаткою Джейн Остін — що було сумно, бо Ремус не розділяв її прихильності, але вирішив, що «Емма» зійде.

— Я добре розбираюся в магії, — зітхнув Сіріус. — Але ти, типу… сам як магія, розумієш?

— Війна не відбувається прямо тут, — одного разу спробував сказати йому Ремус після того, як той примудрився заробити вже третє відпрацювання за один день. — Дамблдор сказав нам бути пильними, а не вплутуватися в бійки.
— Війна відбувається всюди, — відповів Сіріус, і Джеймс кивнув на знак згоди.

Кричати — це нормально, Ремусе, — слабо посміхнувся той. — Особливо, коли тебе ніхто не слухає, а тобі треба бути почутим.

— Ти переоцінюєш його вплив… вплив їх обох. Темний Лорд — лише політичний вискочка, який підгодовується так званою опозицією; ніхто не сприймає його всерйоз. Ніхто з тих, хто справді має значення.

Ремус ніколи не знав, що відповідати, коли люди починали говорити про своїх родичів. Йому знадобилося чотири роки, щоб зрозуміти, що люди, які мають сім'ї, не особливо хочуть чути про досвід тих, у кого їх немає. Через це їм стає некомфортно. Ферокс, схоже, помітив ввічливе мовчання Ремуса і змінив тактику:

І ще був Сіріус, але щоб дізнатися Сіріуса не треба було мати якихось особливих вмінь. Він вважав себе відстороненим і загадковим, але правда полягала в тому, що у Блека душа була навстіж і він нічого не приховував. Він переживав кожну емоцію з однаковим розмахом, і його щастя було таким само шаленим, як і його горе. Іноді доводилося робити крок назад, щоби не потрапити під колесо його емоцій.

- Правда?! Так, вона ж дуже вправна в Зіллєварінні, так? — сказав Джеймс з тим дивним виразом обличчя, яке з'являлося в нього щоразу, коли розмова заходила про Лілі Еванс. — Вона взагалі у всьому вправна, напевно, вона найрозумніша на нашому курсі…

— У нас, у мародерів, один за всіх і всі за одного.

— Мародери — це соціалістична утопія, — Сіріус знову позіхнув. — У нас немає лідерів.