Empire: How Britain Made the Modern World

Новые импортные товары изменили не только экономику, но и образ жизни. Дефо в “Образцовом английском купце” упомянул модные новинки: “чайный столик у леди, кофейня у мужчин”. Людей в новых наркотиках привлекало сильнее всего то, что действовали они отлично от традиционного европейского наркотика — алкоголя. Алкоголь — это, по сути, успокаивающее средство. Глюкоза же, кофеин и никотин были для людей XVIII века эквивалентом современного амфетамина. Чай, кофе и табак обеспечили английскому обществу мощный “приход”. Можно сказать, что строительство империи подстегивал глюкозный, кофеиновый и никотиновый кайф.

Однак увесь цей період, від 1913 до 1973 року, був часом економічної дезінтеграції, до і після якого наставали періоди економічної глобалізації. Ці два періоди глобалізації мали дивовижно схожі темпи зростання ВВП на душу населення:1,3% у період 1870-1913 років і 1,33% - у період 1973-1998-го. Однак перший період глобалізації асоціювався зі зближенням рівня доходів у різних країнах, зокрема в економіках по обидва боки Атлантичного океану, натомість другий - зі значним глобальним розходженням, зокрема тоді, коли африканські країни на південь від Сахари значно відстали від решти світу. Майже немає сумнівів, що так сталося почасти через викривлений характер економічної глобалізації - через те, що капітали переважно рухаються в межах розвинутого світу й існує багато обмежень на торгівлю та міграцію. це було менш характерно для глобалізації до 1914 року, коли почасти через вплив імперських структур інвесторів заохочували вкладати гроші в економіки країн, що розвиваються.