Цитаты из книги Маруся

- То все доля. Від неї не втечеш. - Будь сильнішим за неї. - За кого? - За неї. Долю. - Як? - Вірою. Поки чоловік вірить у свою силу й перемогу, він сильніший за долю.

Обачний - не означає легкодухий.

Виправдання важиться підсумком.

..бо такий закон страху й відваги, казала Маруся, страх п'є отруту, казала вона, а відвага п'є мед.

Ворога треба нищити скрізь. Руїни храму іноді святіші за його первісну досконалість.

Не можна чоловікови так сильно радіти. Бо тоді й смутку буде та сама мірка.

Це ж так природно, що подарований тобі камінчик набирає сили оберега, адже він стає часткою твоєї пам'яті й віднині постійно нагадуватиме про того, хто подарував тобі цей оберіг, застерігатиме від небезпеки, спонукаючи бути обачним.

На диво завжди треба сподіватися.

- Вибачте. Мої люди не потребують нагород. - Бойові відзнаки є невід'ємним атрибутом воєнного часу. - Давайте без пафосу, пане поручнику. Ми воюємо не за нагороди. Думаю, ви теж.

Усе, що є тайним, видимим стане. Як прийде час.

- Грішниця я. Розгнівалася на Бога за те, що так рано забрав моїх дітей. - Не Бог їх забрав. Богові клопіт про душу людську, а не тіло.

-Зайченя...Я хотів тебе попросити... -Кажи! - -Ми програли цю війну. Цю війну ми програли. Нас не вистачило на чотири фронти.... -Війну, може, і так,-сказала вона.-Але не боротьбу.Боротьба не має кінця без осягнення мети.

-А мені так угадується, що ви дівчина. Я не помилився? - Це зараз має значення? -Має. Хоч одного буде кому оплакати. -Я не вмію плакати,-сказала вона.

- Кінь не такий витривалий, як людина. І коли його вчасно не нагодуєш, не даси відпочити, тоді не сідай у сідло. Бо згубиш і його, і себе. - Чоловік витриваліший за коня? - Авжеж, - сказала вона. - Людина дивовижна, а кінь - істота ніжна й вибаглива. Так, він сильний, прудкий, розумний, але потребує уваги і любові. Без любові кінь стає шкапою. - А людина? - Людина твердіша.

Проклянімо смиренність тих, хто сидячи на печі вигріває рабську сподіванку, що біда обійде його стороною.

«Ви думаєте, мені подобається проливати кров? Я вчителька і брати мої були вчителями. Ми не збиралися убивати. Але прийшов завойовник і тут уже є одна правда: або він тебе, або ти його. Інакше не буває

Вони лишилися вдвох серед безмежної тиші, серед безкрайої ночі, серед усього світу, в якому, здавалося, крім них, нема більше нікого. Притулившись одне до одного й ловлячи губами губи, вони відчували себе однією істотою, і від того було блаженно та страшно

- Чоловік витриваліший за коня? - Авжеж, - сказала вона. - Людина двожильна, а кінь - істота ніжна й вибаглива. Так, він сильний, прудкий, розумний, але потребує уваги й любові. Без любові кінь стає шкапою. - А людина? - А людина твердіша, - сказала Маруся.

Чоловік стріляє, а кулі мітить Бог. Тому фортуна частіше всміхається безоглядному, аніж обережному.

Усе, що є тайним, явним стає неминуче, тільки всьому потрібен свій час і місце. А те, що чоловік мовив насповіді, то й поготів стане відомим, і священник тут ні до чого.