Цитаты из книги Коханий волоцюга

На рідній землі і душевна рана хутчіше загоїться.

Мистецтво - це не копіювання світу, не відтворення створеного природою, а особливе бачення його.

Любов - пані примхлива і непередбачувана. Вона може оволодіти кожним нейроном мозку, кожною клітиною тіла, а потім раптом покинути все, піти і навіть ручкою не помахати на прощання.

Успіх - це п'ять відсотків таланту і дев'яносто п'ять - наполегливої праці.

Знаєш, що таке БіБіСі? Радіостанція "Баба бабі сказала".

Усе намагався спіймати свою жар-птицю. А проворонив долю.

Немає нічого постійнішого, ніж тимчасовість.

Кохання - то така психічна хвороба. Від нього нормальні люди позбавляються, як колись від чуми чи віспи.

- Я вже тоді почав перевіряти, як діє закон "Хочеш жити - вмій вертітися". - І як? - Діє залізно! Тільки від безперервного вертіння з часом починає трохи нудити.

Знаєш, це дуже важливо - вірити. Чекати, правда, важче, але якщо віриш...

Який сенс у дорозі, якщо з неї немає до кого повертатися?

Життя - це дорога. Її неможливо пізнати до кінця, неможливо підкорити. Нею можна тільки йти.

Вовчиця тернулася об коліна, довірливо зазирнула в очі, тихо вискнула, ніби щось запитувала чи хотіла заспокоїти стривожену Лубку. - Тс-с-с, тільки не вий! - наказала Любка. - Не вий, моя хороша, бо почують і вернуться. Зараз буду вити я. До мого виття їм діла нема.

Вона аж два роки прожила в першому шлюбі і всього півроку — в другому. А тоді, як зізналася якось під час вечірки на кафедрі, зробила для себе висновок: прати, готувати, терпіти поруч чиєсь кашляння, чхання і хропіння — це не для неї.