Ярость

Когда так долго кого-то знаешь, ты слишком... оголен. Слишком уязвим. Так нельзя любить человека по-настоящему.

Працюючи в ДжБР, Вілл більшість часу присвячував гонитві за жахливими злочинцями, але вигнання в горах дало йому один вкрай важливий урок: люди дуже рідко бувають або дуже добрими, або дуже поганими.

Детей у неё не было, а может, она съела их, пока они были маленькими.

Не потрібно бути економістом з гарвардською освітою, щоб зрозуміти, що стократ дешевше витрачати гроші на безпечне середовище для дітей у юному віці, ніж саджати їх у дорослому віці за ґрати. Але то було по-американському. Викидати мільйони доларів на порятунок дитини, яка впала в колодязь, але Боже збав витратити сто баксів наперед, щоб накрити той колодязь і діти в нього не падали.

Вона була якоюсь релігійною фанатичкою, готовою добачити найменшу порошинку в чужому оці та впритул не помічати колоди у своєму. Для неї склянка була не просто наполовину порожня: склянка була наполовину порожня, і за це вони всі горітимуть у пеклі.

Джон сказал, что она красивая, но это был лишь поверхностный взгляд. Внутри она была ведьмой, старой отталкивающей каргой, которая приносит несчастье всем, кому встречается на пути.

Уилл представлял, как Аманда готовится по утрам к выходу на работу: бреет грудь, подвязывает хвост, прячет раздвоенные копыта в изящные туфли-лодочки шестого размера.

У дитинстві Вілл думав, що чорних дітей люблять більше, ніж білих, просто тому, що зі ста з чимось дітей, які жили в дитячому будинку, лише двоє були афро-американцями. Дивно, як стереотипи вкоріняються у тебе в голові, коли ти маленький.

...а сам подумав, що, попри весь свій величезний досвід у цій справі, він ніколи не здатен передбачити, якою буде реакція батьків на новину про те, що вони втратили дитину.

Він подивився на картину, шкодуючи, що це не дзеркало, яке показало б йому, що діється у неї в душі. Хоча, може, то й було дзеркало. Два абстрактні зображення, і кожне без найменшого сенсу.