Часто то, что мы считаем нашими недостатками, является выражением нашей индивидуальности. В этом наша уникальность. Природа никогда себя не повторяет.

Силы Вселенной никогда не судят и не критикуют нас. Они принимают нас такими, какие мы есть. А затем — отражают наши убеждения автоматически. Если вы предпочитаете думать, что вы почти всегда одиноки и что вас никто не любит, то именно это вы и получите в вашей жизни.

Гнев возникает по той же причине, что и чувство недовольства собой. Когда мы злимся, не чувствуя себя при этом вправе открыто выразить свои чувства, слова ярости застревают у нас в горле. Гнев не покидает нашего тела, и следствием этого являются обида, горечь, депрессия. Поэтому, неплохо было бы научиться управлять этим чувством в момент его возникновения.

В следующий раз, когда вам захочется кого-нибудь покритиковать, спросите, чем вызвано у вас это чувство. Вы видите в других только то, что видите в самом себе. Вместо того чтобы критиковать людей, хвалите их, и в течение месяца в вас произойдут огромные перемены.

Я также работала над своим сознанием и умением прощать. Одним из методов, которые я использовала, было подробное — настолько, насколько можно — изучение детства моих родителей. Постепенно я начала понимать, как к ним относились, когда они были маленькими, я осознала, что по этой причине они не могли воспитывать своих детей иначе.

Точка силы находится здесь и сейчас - в наших умах. И неважно, как давно стал негативным наш образ мыслей, пришла болезнь, испортились отношения с окружающими, кончились финансы, появилась ненависть к себе: начать изменения никогда не поздно.

Я не закликаю вас звинувачувати своїх батьків. Ми всі - жертви жертв, і вони не могли навчити вас того, чого не знали самі. Якщо ваш батько чи мати не знали, як любити себе, в них не було змоги навчити цього вас. Вони робили все, що могли, на підґрунті наявної в них інформації. Поміркуйте про те, як їх виховували.

Коли ми стаємо дорослими, то, як правило, відтворюємо емоційне середовище батьківського дому. Також в особистому житті ми зазвичай відтворюємо стосунки, які в нас були з батьком і матір'ю. Якщо в дитинстві нас жорстко критикували, в дорослому житті ми шукатимемо людей, які повторюватимуть цю поведінку. Якщо ж у дитинстві нас хвалили, любили й заохочували, ми поводитимемося так само.

Коли ми були дітьми, то дізнавалися про себе і про життя з реакції людей, які нас оточували. Отже, в більшості з нас є уявлення про себе, що нам не належать, і багато правил про те, як треба жити. Якщо ви жили серед нещасливих, наляканих, самокритичних або сердитих людей, то дізналися чимало негативного про себе і про ваш світ.

Хай які переконання ви маєте про світ і про себе, пам'ятайте, що це лише думки, а думки можна змінювати.

Переконання - це ідеї та думки, які ми приймаємо як істину. Те, що ми думаємо про себе і про світ, стає для нас правдою. Те, у що ми вирішуємо вірити, може розширити та збагатити наш світ. Кожен день може бути захопливим, радісним і багатообіцяльним або сумним, обмеженим і болючим досвідом. Двоє людей, які живуть в одному світі в однакових умовах, можуть зовсім по-різному сприймати своє життя.

Життя дуже просте. Те, що ми віддаємо, повертається до нас. Я вірю: ми всі відповідальні за кожен досвід у нашому житті - як найкращий, так і найгірший. Кожна наша думка створює наше майбутнє. Кожен із нас формує свій досвід думками, які в нього виникають, і словами, що їх промовляє.

Кожне нове рішення, прийняте вами - це зерно, яке ви садите у своєму новому ментальному саду. Можливо, зернам потрібен буде час, щоб пустити пагінці й вирости. Пам'ятайте: коли ви садите зерно, у вас не відразу виростає яблуня. Так само ця праця не завжди дає швидкий результат.

Якщо ви прагнете, щоб ваше життя змінилося, здійснювати зміни повинні ви. Коли ви змінюєтесь, усі інші люди навколо теж зазнають відповідних змін.

я в гармонії з собою і зі своїм життям.

У мене досить  сили, наснаги і знань, щоб упоратись із будь-якими викликами.

Право на положительные эмоции – неотъемлемое право каждого человека.