Маленький принц

Зорко лише серце. Самого головного очима не побачиш.

Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив.

Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити самого себе, то ти справді мудрий.

Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а для дітей дуже втомлює без кінця їм все пояснювати і розтлумачувати.

Чого заради нам ненавидіти одне одного? Ми всі заодно, що буря однієї і тієї ж планетою, ми - команда одного корабля.

У нашому світі все живе тяжіє до собі подібного, навіть квіти, хилячи під вітром, змішуються з іншими квітами, лебедю знайомі всі лебеді - і тільки люди замикаються на самоті.

Зі смертю кожної людини вмирає незнаний світ.

Бути людиною - це і означає відчувати, що ти за все відповідаєш.

На питання про те, чому ж деякі люди говорять загадками, можна відповісти лише тим, що для них не буває нерозв'язних загадок.

Діти - найкращі серед нас. Вони віддаються з головою чомусь і, втративши, щиро плачуть.

Доказом того, що ти живеш, а не існуєш, є пекуче бажання чого-небудь. Той, у кого немає бажань, не живе.

Не знаючи спокою, люди кидаються по сторонам в пошуку чогось, вічно біжать, їдуть , поспішають. А поспішати-то немає чого.

Гордість не дозволить людині показати іншому, як він плаче.

С каждого надо спрашивать то, что он способен дать.

Короли смотрят на мир очень упрощённо: для них все люди - подданые.

Не понимаю ажиотажа вокруг данной книги, она скучная

Это, по-моему, самое красивое и самое печальное место на свете.

На Земле чего только не бывает

И у людей не хватает воображения. Они только повторяют то, что им скажешь…

Антуан де Сент Экзюпери,
"Маленький Принц" (XVIII; XIX).